Шланг для газової плити

Підключення газової плити до мережі – один із ключових етапів облаштування побутової кухні, що потребує особливої уваги до технічних деталей. Центральне місце в цьому процесі займає вибір і правильне встановлення шланга, через який подається газ.

В Україні використовуються кілька основних типів шлангів: гумові армовані, металорукави з нержавіючої сталі та полімерні шланги з багатошаровим покриттям. Найпоширенішими залишаються гумові моделі, але дедалі більше споживачів обирають металеві, з огляду на довший строк служби (до 15 років) і кращу стійкість до механічних пошкоджень. За нормами, шланг має бути сертифікованим, мати чітке маркування (робочий тиск, температура, дата виготовлення) та не перевищувати 1,5 м у довжину.

Встановлення шланга вимагає суворого дотримання правил. Не допускається перегинів, натягу або фарбування поверхні. З’єднання повинні бути герметичними, а для ущільнення слід застосовувати спеціальні фум-стрічки або пасти. У разі сумнівів щодо стану обладнання доцільно звернутися до сертифікованого майстра: за даними ДСНС, до 42% побутових інцидентів, пов’язаних з газом, стаються саме через неправильно встановлені або зношені шланги.

Для вибору відповідного шланга для газової плити варто орієнтуватися на технічні характеристики, тип з’єднання, умови експлуатації та відповідність державним стандартам. На спеціалізованих сайтах можна ознайомитися з асортиментом та порівняти моделі за параметрами, не купуючи виріб навмання.

1. Технічні характеристики:

• робочий тиск (не менше 0,2–0,3 МПа для побутових потреб);
• температурний діапазон експлуатації (наприклад, від –30 °C до +70 °C);
• допустима довжина (максимум – 1,5 м, згідно з українськими нормами);
• наявність маркування з датою виготовлення та строком придатності.

1. Тип з’єднання:

• накидна гайка з різьбою (найпоширеніший варіант);
• швидкороз’ємне з’єднання (застосовується у сучасних плитах);
• комбіновані фітинги для нестандартних систем підключення. Варто звертати увагу на сумісність з виходом на плиті та газовим вентилем.

1. Умови експлуатації:

• рівень вологості та температури в приміщенні (для кухонь без вентиляції краще обирати металорукави);
• наявність домашніх тварин або ризику механічного пошкодження (у такому разі – лише посилені або металеві шланги);
• частота використання газової плити.

1. Відповідність державним стандартам:

• шланг має бути сертифікований відповідно до Технічного регламенту безпеки газоспоживного обладнання (постанова КМУ № 1057 від 2016 р.);
• маркування має бути чітким, з позначенням країни виробника, стандарту, номера партії.

Ознайомитися з переліком моделей, порівняти технічні характеристики та прочитати інструкції з монтажу можна на спеціалізованих сайтах. Це дозволяє підібрати шланг не навмання, а відповідно до реальних потреб конкретного помешкання.

Для порівняння: у Німеччині та Франції понад 90% побутових газових приладів підключаються лише через металорукави із заводською фіксацією. У США стандарти Національної асоціації протипожежного захисту (NFPA) зобов’язують перевіряти газовий шланг під час кожного техобслуговування плити – не рідше одного разу на 12 місяців. Водночас в Україні, за даними опитування серед технічних служб, профілактичну перевірку шланга щороку здійснюють лише 17% домогосподарств.

Правильний вибір і грамотне встановлення шланга – основа безпечного користування плитою в умовах квартири. У питаннях, що стосуються газу, компромісів бути не може.